багатир

1. Заможна, багата людина; той, хто володіє великими матеріальними статками.

2. У народній творчості (казках, легендах, піснях) — могутній і зазвичай скупий персонаж, власник великих багатств, який часто протиставляється біднякові або козакові.

3. (Переносно) Людина, яка володіє великими духовними цінностями, знаннями або талантом; багач у розумовому або творчому плані.

Приклади:

Приклад 1:
Я ж не багатир який!.. А за Гнатка то й зараз платю.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 2:
Ач який багатир! А курка яйце знесе, а з яйця курчата, а курчата он у городi тридцять копiйок пара.
— Карпенко-Карий Іван, “Безталанна”

Приклад 3:
Я потроху одсунувсь од познанського гостя, щоб положити кінець моїй ролі драгомана між такими двома синами «polskiej ojczyzny od morza do morza…» Перед тим чи незабаром опісля довелось мені розмовляти з гр[афом] Дзялинським на бенкеті, котрий давав членам з’їзду тодішній голова Києва, звісний багатир Демидов кн. Сан-Донато. — Невідомий автор