1. У знач. прислівника: дуже багато, у великій кількості, значною мірою; часто вживається для посилення кількісної або якісної характеристики.
2. (розм.) Уживається як прислівник міри та ступеня: дуже, значно, у значній мірі.
багацько
Буква
Приклади:
Приклад 1:
Ти знаєш, він який суціга, Паливода і горлоріз; По світу як іще побіга, Чиєхсь багацько виллє сліз. Пошли на його лихо злеє, Щоб люди всі, що прі Енеї, Послизли і щоб він і сам… За сеє ж дівку чорнобриву, Смачную, гарну, уродливу, Тобі я, далебі, що дам”.
— Самчук Улас, “Марія”
Приклад 2:
Професор писав для Академії наук рецензію на одну математичну розвідку, що прислана була на премію, і багацько порався коло всяких інтегральних вичислювань, а Володимир копався в «Судебнику царя Івана III» та в «Уложенії царя Олексія Михайловича». За роботою розмовляти їм доводилося мало, а втім Лаговський помічав, що Володимир іще смутний і не має великої охоти розбалакуватися.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 3:
Пiсля обiд, чи прибрала Маруся, чи не прибрала, мерщiй вхопила глечичок та й каже: — Пiду ж я, мамо, назбираю вам суниць; там таких багацько на базарi було, i нашi дiвчата горщечками так i носять. I вам назбираю i, може, дещо i продам.
— Самчук Улас, “Марія”