Властивість або стан, що характеризується наявністю кількох зон, секторів або ділянок з різними функціональними, кліматичними, адміністративними чи іншими характеристиками в межах єдиного простору, об’єкта або системи.
У містобудуванні та архітектурі — принцип планування території (наприклад, великого торговельного, офісного чи розважального центру), за якого в єдиному комплексі чітко розділені зони для різних видів діяльності (торгівля, відпочинок, обслуговування, офіси тощо).
У техніці та технологіях — наявність у пристрої, системі чи процесі кількох незалежних або взаємопов’язаних зон регулювання, контролю або впливу (наприклад, багатозональна система клімат-контролю, опалення).
У сільському господарстві та екології — природна або штучно створена розподіленість території на кілька зон з відмінними умовами для вирощування різних культур або збереження різних екосистем.