1. Який існує, триває протягом багатьох століть; дуже давній, стародавній.
2. Який досяг похилого віку; дуже старий (про людину, рідше про тварин або рослини).
багатовіковий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Таким чином, маємо всі підстави стверджувати про багатовіковий пе- ріод вшанування св. Володимира як святого навіть у віддаленій Новго- родській землі, і, звичайно ж, у Києві.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”
Частина мови: прикметник () |