1. Який має багато вершин, складається з кількох вершин (про гори, хребти тощо).
2. У математиці: такий, що має кілька локальних максимумів (про функцію, графік).
3. У хімії: такий, що має кілька атомів, здатних приєднувати протони (про кислоти).
багатовершинний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |