Властивість або здатність технічного пристрою, системи, програми тощо функціонувати в декількох різних, заздалегідь визначених режимах роботи, що відрізняються параметрами, алгоритмами або призначенням.
У ширшому сенсі — наявність у певного об’єкта, явища або процесу декількох стабільних станів, форм або способів існування, між якими можливе перемикання.