Властивість або стан, що характеризується наявністю багатьох пунктів, точок, розділів або елементів у певній системі, структурі, документі чи плані.
У технічних та організаційних контекстах — здатність пристрою, системи чи процесу функціонувати, обслуговувати або контролювати одночасно кілька розділених просторово або логічно пунктів, місць або об’єктів.