1. Властивість або стан, що характеризується наявністю великої кількості променів, що розходяться з однієї точки або центру; променистість.
2. У техніці, зокрема в телекомунікаціях та радіолокації — властивість антени формувати одночасно кілька вузьких діаграм спрямованості (променів) для одночасного обслуговування кількох користувачів або сканування простору.
3. У переносному значенні — різноманітність напрямів діяльності, розгалуженість, багатоаспектність (наприклад, багатопроменевість інтересів, багатопроменевість зв’язків).