багатоплитковість

1. Властивість або стан, що характеризується наявністю великої кількості плиток (звичайно однакових або однотипних), зібраних у єдину композицію, покриття або конструкцію.

2. У техніці та матеріалознавстві — конструктивна особливість деяких виробів, зокрема друкованих плат, сонячних батарей або будівельних панелей, які складаються з кількох окремих плит (плиток), з’єднаних між собою.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |