1. Система управління або організаційна структура, для якої характерне одночасне існування кількох центрів влади, керівництва або джерел наказів, що часто призводить до безладдя, неузгодженості та неефективності.
2. (Переносно) Стан роздробленості, відсутності єдиного керівництва чи порядку в будь-якій сфері діяльності, що виявляється в суперечливих рішеннях, дублюванні функцій або хаотичній організації процесу.