Властивість або стан системи, що складається з багатьох модулів — самостійних, функціонально завершених одиниць, які можуть розроблятися, тестуватися або функціонувати окремо, але разом утворюють єдиний комплекс.
У програмуванні та розробці програмного забезпечення — архітектурний підхід, за якого програма організована у вигляді набору незалежних, але взаємопов’язаних модулів, що спрощує розробку, супровід і масштабування.
У техніці та промисловості — характеристика виробу, установки або системи, зібраної з уніфікованих, стандартизованих блоків (модулів), що дозволяє гнучко змінювати її конфігурацію, функціональність та легко проводити ремонт або модернізацію.