1. (біол.) Властивість деяких рослин, зокрема злаків, утворювати на одному стеблі кілька колосків або суцвіть, що підвищує їхню продуктивність.
2. (перен., рідко) Розгалуженість, наявність багатьох складових частин, аспектів або можливостей у чомусь.