1. Властивість або стан, що характеризується наявністю кількох корпусів (окремих будівель, споруд або конструктивних блоків), об’єднаних у єдиний комплекс; архітектурна або структурна багатосекційність.
2. У лінгвістиці та комп’ютерній лінгвістиці — властивість мовного ресурсу, що полягає у складанні та використанні кількох різних корпусів текстів (наприклад, синхронних, діахронних, спеціалізованих) для дослідження мови.
3. У бджільництві — характеристика пасіки, на якій вулики (корпуси) розташовані у великій кількості або у кілька ярусів.