1. Властивість або стан, що характеризується наявністю великої кількості колін (поколінь, гілок) у родоводі, історії, структурі чогось; розгалуженість, багатовіковість роду чи явища.
2. У техніці та механіці — конструктивна особливість механізму або деталі, що має багато з’єднаних між собою ланок або колін (наприклад, у валах, трубопроводах).