1. Який має багато граней (у прямому значенні, про геометричні тіла або предмети).
2. Розвинений, виявлений у різних, численних аспектах, сторонах; різнобічний, багатосторонній (у переносному значенні, про здібності, діяльність, особистість тощо).
багатогранний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Книга надає читачеві можливість зануритися в багатогранний світ української літератури, відчути її багатство і красу через призму одного з найталановитіших її представників.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прикметник () |