багаточленність

1. Властивість математичного виразу, який складається з суми або різниці кількох одночленів; стан, коли щось представлене у вигляді багаточлена (полінома).

2. У переносному значенні — складність, багатоаспектність, наявність багатьох взаємопов’язаних складових або факторів у якомусь явищі, процесі чи концепції.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |