багаточастинність

Властивість або стан, що характеризується наявністю великої кількості частин, компонентів або елементів; складна внутрішня структура, що складається з багатьох окремих складових.

У лінгвістиці та літературознавстві — характеристика твору, що складається з кількох самостійних, але об’єднаних загальною темою або сюжетом частин (наприклад, роман-епопея, цикл поезій).

У техніці та інформатиці — ознака системи, пристрою або формату даних, який реалізований у вигляді сукупності декількох взаємопов’язаних модулів, файлів або фізичних блоків.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |