бачний

[bɑt͡ʃnɪj] Прикметник

Буква:Б

Значення

  1. (Біологія) –

    Який має здатність бачити, зоровий (про орган чи здатність).

  2. (Лінгвістика) –

    Який добре помітний, видимий, очевидний.

  3. (Психологія) –

    Розумний, кмітливий, проникливий; такий, що бачить суть явищ.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бачний, р. бачного, д. бачному, з. бачного, о. бачним, м. бачнім

Більше записів