бач

1. (діал., розм.) Те саме, що бачиш — форма 2-ї особи однини теперішнього часу дієслова «бачити», що вживається для звернення уваги співрозмовника на щось, часто з відтінком докору, іронії або переконання.

2. (діал.) Вживається як заповнювач паузи (дискурсивне слово) або для посилення висловлювання, аналогічно до «ось», «ну», «же».

Приклади:

Приклад 1:
Заходить сонце… Бач, уже встає на озері туман… Та ні, ще рано! Ти б не хотів, щоб день уже скінчився?
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 2:
А се, бач­те, во­ля та­ка Ма­ру­си­на бу­ла, щоб і ма­ти не жи­ла в не­лю­бо­му їй селі. VII Що ж то за весілля скоїлось, то й ска­за­ти не мож­на!
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”

Приклад 3:
підстав своїй жінці під ноги стільчика, бач, не дістане руками й до половини діжі. Лаврін узяв маленького стільчика і підставив Meлашці під ноги.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”