бабчин

[bɑbt͡ʃɪn] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Належний бабці (у значенні бабуся), властивий їй; такий, що стосується бабці.

  2. (Медицина) –

    Належний бабці (у значенні повитуха), властивий їй; такий, що стосується бабки-повитухи.

  3. (Географія) –

    Уживається у складі власних назв, зокрема географічних об’єктів (наприклад, Бабчин — назва села).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бабчин, р. бабчина, д. бабчинові, з. бабчин, о. бабчином, м. бабчині, к. бабчине

Більше записів