баба-яга

1. У слов’янській міфології та казковому фольклорі — лісова відьма, потворна стара, яка живе в хаті на курячих ніжках, літає в ступі та має чарівну силу; ворожа або, рідше, допоміжна персонажка.

2. Переносно — про потворну, злу або сварливу жінку похилого віку (зневажливо).

Приклади:

Приклад 1:
Тодi блакитнить весна дзвональними дзвониками й похмуро костилить баба-яга костяна нога — сива зима iз шкульгальною лицею в зимальну пiвнiч. …О…О…О, новельний Фальстафе!
— Микола Хвильовий, “Сині етюди”