Значення
- (Лінгвістика) –
Друга літера українського алфавіту, що позначає губно-губний дзвінкий проривний приголосний звук [б]; використовується також як літерне позначення порядкового номера другого за рахунком однорідного предмета, явища, розділу тощо.
- (Мистецтво) –
У музиці: позначення ноти “сі-бемоль”.
- (Математика) –
У математиці та фізиці: умовне позначення (символ) певної величини, змінної, константи (наприклад, у формулах).