АЗОВСЬКІТ, чол. рід, мін. Мінерал класу силікатів, складний алюмосилікат калію, натрію та заліза, що кристалізується в моноклінній сингонії; утворює дрібні таблитчасті кристали та радіально-променисті агрегати. Відкритий на території Приазов’я, звідки й походить назва. Використовується як колекційний мінерал та в наукових дослідженнях.
азовськіт
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |