азбуковники

Значення

1. (Лінгвістика) –

   Старовинні рукописні збірники енциклопедичного характеру, що поширювалися в Московській державі та Україні (особенно на Лівобережжі) у XVI–XVIII століттях; містили переважно матеріал лексикографічний (тлумачення маловживаних слів, іноземних виразів, імен власних), а також відомості з історії, географії, природознавства, філософії, часто мали моралізаторський характер.

2. (Лінгвістика) –

   Назва перших російських словників-лексиконів, що мали словникові статті в алфавітному порядку.

Правопис та відмінювання