Азбуковник — назва рукописних словників-довідників енциклопедичного або навчального характеру, поширених у Московській державі та на українських землях у XVI–XVIII століттях, які часто мали алфавітне (азбучне) розташування матеріалу.
Азбуковник — у сучасній термінології: історична назва перших енциклопедичних словників у слов’янській книжній традиції, що містили тлумачення маловживаних слів, переважно іноземного походження, а також поняття з різних галузей знань (історії, філософії, географії тощо).