азбучний
[ɑzbut͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:А
Значення
- (Лінгвістика) –
Прикметник, що стосується поняття «азбука»; той, що має відношення до порядку літер у алфавіті, абетці.
- (Лінгвістика) –
У переносному значенні: такий, що є загальновідомим і простим, основоположним. Як приклад: вимога до чистоти в хімічній лабораторії — це очевидна, базова істина (Шовк., Інженери, 1956, 44).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. азбучний, р. азбучного, д. азбучному, з. азбучного, о. азбучним, м. азбучнім