Айат, -а, чол. рід. 1. У Корані — найменший структурний елемент тексту, вірш або знамення, що є частиною сури; божественне одкровення, яке містить релігійне повчання чи припис.
2. У ширшому ісламському контексті — знак, чудо або доказ могутності Аллаха, явлений у природі, історії чи через пророків.