Розмовне слово, що вживається для підтвердження чи категоричного ствердження думки; відповідає значенням слів “авжеж”, “звичайно”. Приклад із літератури: на певне питання часто відповідають: “еге, авжеж, аякже, любитиму, дуже”. Інший приклад: на сумнів, чи буде обід, звучить відповідь: “Аякже! Повинен бути”. Також у діалозі: “Вона їде з Мальвановим? Напевно?” — “Ну, аякже! Вони ж побрались”.
Також використовується для вираження заперечення, несхвалення або категоричної відмови, часто з іронією. Приклад: хтось сподівається, що для нього збудують фабрику, на що звучить іронічне: “Аякже, чорта пухлого дочекаєшся!”.