ай-ай-ай

1. Вигук, що вживається для вираження болю, страждання, переляку або сильного фізичного чи душевного неспокою.

2. Вигук, що вживається для вираження докору, несхвалення, попередження або застереження (часто з відтінком погрози чи жалю).

3. Вигук, що вживається для вираження здивування, захоплення або іншої сильної емоції (переважно з іронічним або жартівливим відтінком).

Приклади вживання

Приклад 1:
Так, так… Але ж я ще не прочитав її, не обміркував… — Ай-ай-ай… — випростався Звірятин, все ще тримаючи йому руку. — Ай-ай-ай, вельмишановний!
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: t.d. () |