ай-ай-ай

[ɑj-ɑj-ɑj] Іменник

Буква:А

Значення

  1. Вигук, що вживається для вираження болю, страждання, переляку або сильного фізичного чи душевного неспокою.

  2. Вигук, що вживається для вираження докору, несхвалення, попередження або застереження (часто з відтінком погрози чи жалю).

  3. Вигук, що вживається для вираження здивування, захоплення або іншої сильної емоції (переважно з іронічним або жартівливим відтінком).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ай-ай-ай, р. ай-ай-ай, д. ай-ай-ай, з. ай-ай-ай, о. ай-ай-ай, м. ай-ай-ай, к. ай-ай-ай

Більше записів