АВТОЗЧЕ́ПЛЕННЯ, -я, сер. 1. Пристрій для автоматичного зчеплення вагонів поїзда, що забезпечує їхнє з’єднання без участі людини.
2. Спосіб з’єднання рухомого складу залізниці, за якого зчеплення та розчеплення відбуваються автоматично під час зіткнення або за допомогою спеціального механізму.