автозчеплення

[ɑʋtozt͡ʃɛplɛnnjɑ] Іменник

Буква:А

Значення

  1. АВТОЗЧЕ́ПЛЕННЯ, -я, сер. 1. Пристрій для автоматичного зчеплення вагонів поїзда, що забезпечує їхнє з’єднання без участі людини.

  2. Спосіб з’єднання рухомого складу залізниці, за якого зчеплення та розчеплення відбуваються автоматично під час зіткнення або за допомогою спеціального механізму.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. автозчеплення, р. автозчеплення, д. автозчепленню, з. автозчеплення, о. автозчепленням, м. автозчепленні, к. автозчеплення

Більше записів