автотип

[ɑʋtotɪp] Іменник

Буква:А

Значення

  1. (Техніка) –

    (полігр.) Високий друк, при якому зображення передається за допомогою точок різної величини, що утворюються растром; спосіб відтворення напівтонових зображень (наприклад, фотографій) у поліграфії шляхом перетворення їх на систему точок.

  2. (Техніка) –

    (полігр.) Кліше, отримане автотипним способом, або відбиток, надрукований з такого кліше.

  3. (Техніка) –

    (заст., друк.) Автоматична друкарська машина, яка відтворює текст, набраний на спеціальній клавіатурі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. автотипи, р. автотипа, д. автотипові, з. автотипа, о. автотипом, м. автотипі, к. автотипе

Більше записів