Значення
- (Психологія) –
Добровільне обмеження власної творчості, висловлювань або публікацій, спричинене очікуванням можливих негативних наслідків (наприклад, цензурних заборон, політичних репресій, суспільного осуду) з боку влади, суспільства або внутрішніх побоювань.
- (Література) –
У літературознавстві та мистецтві — самоконтроль автора, який усвідомлено або несвідомо виключає з твору певні теми, ідеї або форми вираження, щоб уникнути конфлікту з офіційною ідеологією, цензурою або суспільними табу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. автоцензура, р. автоцензури, д. автоцензурі, з. автоцензуру, о. автоцензурою, м. автоцензурі, к. автоцензуро