АВТОТРОПІ́ЗМ, -у, ч., біол. Здатність рослин або окремих їхніх органів (стебел, коренів) зберігати або відновлювати певне положення в просторі під дією внутрішніх чинників, незалежно від зовнішніх подразників (наприклад, сили тяжіння).
автотропізм
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |