Значення
- (Біологія) –
Здатність живих організмів (рослин, деяких бактерій) синтезувати органічні речовини з неорганічних сполук (наприклад, з води, вуглекислого газу, мінеральних солей) за допомогою фотосинтезу або хемосинтезу, що забезпечує їх енергетичні та пластичні потреби.
- (Біологія) –
(У більш широкому сенсі) Тип живлення, при якому організм не потребує готових органічних сполук, а сам їх створює з неорганічних джерел.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. автотрофія, р. автотрофії, д. автотрофії, з. автотрофію, о. автотрофією, м. автотрофії, к. автотрофіє