1. (техн.) Електричний трансформатор, у якого обмотки високої та низької напруги мають не лише магнітний зв’язок, але й безпосередній електричний зв’язок, оскільки частина витків є спільною для обох ланцюгів; автотрансформатор.
2. (біол., мед.) Процес перетворення клітин або тканин організму, що відбувається самостійно, без впливу зовнішніх агентів (наприклад, спонтанна зміна властивостей культивованих клітин).