Значення
- (Філософія) –
У філософії та теології — абсолютна, самодостатня та незалежна від зовнішніх причин сутність, що має підставу свого існування в самій собі; найчастіше стосується Бога або Абсолюту.
- (Філософія) –
У логіці та онтології — сутність, яка існує сама через себе, не будучи властивістю чи станом іншої речі; субстанція в строгому, первинному значенні.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. автосубстанція, р. автосубстанції, д. автосубстанції, з. автосубстанцію, о. автосубстанцією, м. автосубстанції, к. автосубстанціє