автономна

1. Така, що має самоврядування, самостійність у вирішенні внутрішніх питань, незалежність у певних сферах діяльності (про територіальну одиницю, організацію, установу тощо).

2. Така, що діє самостійно, незалежно від зовнішніх керуючих пристроїв або систем; самокерована (про технічні пристрої, механізми, системи).

3. У філософії та етиці: така, що керується власними, внутрішньо встановленими законами та принципами, а не зовнішніми впливами; самозаконна (про волю, особу, поведінку).

Приклади:

Приклад 1:
А далі ця небуденна з’ява — якась автономна й самодостатня серед вуличної суєти — злилася з враженнями від його перекладів: «Фауста», «Декамерона», поезії Імре Мадача, згодом Лорки, що переможно увірвалися в українську літературу, розширивши її обрії, засвідчивши її інтелектуальну глибину й дивовижні образотворчі можливості українського слова. Не пам’ятаю, коли і де ми познайомилися: чи то на якомусь літературному вечорі, чи в Ірпені в Кочура.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”