автонаводіння

Значення

1. (Техніка) –

   Технологічний процес або властивість керованих засобів ураження (ракет, снарядів тощо) автоматично виявляти, супроводжувати та корегувати траєкторію польоту для точного ураження цілі за допомогою власних давачів (наприклад, теплової, радіолокаційної чи лазерної головки самонаведення).

2. (Техніка) –

   Сукупність технічних пристроїв і систем, що забезпечують автоматичне наведення керованого озброєння або інших об’єктів на рухомі чи нерухомі цілі.

Правопис та відмінювання