автонаведення

Значення

1. (Техніка) –

   Технологія або функція, що дозволяє технічному пристрою (наприклад, ракеті, снаряду, дрону) автоматично визначати, відстежувати та рухатися до цілі за допомогою власних датчиків і систем керування без безпосереднього контролю оператора після запуску.

2. (Техніка) –

   У військовій справі — режим роботи системи наведення озброєння, при якому процес виходу на ціль відбувається повністю автоматично після її захоплення.

3. (Техніка) –

   У ширшому сенсі — будь-який автоматичний процес наведення, настройки або орієнтації об’єкта на певну мету або точку за допомогою вбудованих інструментів.

Правопис та відмінювання