АВТОНАБИРА́Ч, -а, чол. рід. 1. Пристрій у складі телефонного апарата або факсимільного зв’язку, що забезпечує автоматичне встановлення з’єднання з абонентом за заздалегідь записаним номером; автоматичний набирач номера.
автонабирач
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: t.d. () |