автонабирач

[ɑʋtonɑbɪrɑt͡ʃ] Іменник

Буква:А

Значення

  1. АВТОНАБИРА́Ч, -а, чол. рід. 1. Пристрій у складі телефонного апарата або факсимільного зв’язку, що забезпечує автоматичне встановлення з’єднання з абонентом за заздалегідь записаним номером; автоматичний набирач номера.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. автонабирач, р. автонабирача, д. автонабирачеві, з. автонабирача, о. автонабирачем, м. автонабирачеві, к. автонабирачу

Більше записів