Значення
- (Математика) –
(у математиці, зокрема в теорії груп, алгебрі та геометрії) Властивість об’єкта (наприклад, групи, графа, алгебричної структури) бути ізоморфним самому собі; існування автоморфізму — взаємно однозначного відображення об’єкта на себе, що зберігає його структуру.
- (Психологія) –
(у психології, зокрема в теорії особистості) Здатність людини до самовираження, саморегуляції та розвитку, що керується власними внутрішніми законами і мотивами, а не зовнішніми впливами.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. автоморфність, р. автоморфності, д. автоморфності, з. автоморфність, о. автоморфністю, м. автоморфності, к. автоморфносте