автомодуляція

[ɑʋtomoduljɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:А

Значення

  1. (Фізика) –

    (фіз.) Явище, при якому зміна амплітуди коливань у нелінійній системі виникає внаслідок дії самих цих коливань, що призводить до періодичного стрибкоподібного змінення їхньої інтенсивності.

  2. (Техніка) –

    (радіотех.) Небажана модуляція (наприклад, амплітудна) електромагнітних коливань у генераторі, що виникає спонтанно через зміну режиму роботи його елементів під впливом власних коливань.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. автомодуляція, р. автомодуляції, д. автомодуляції, з. автомодуляцію, о. автомодуляцією, м. автомодуляції, к. автомодуляціє

Більше записів