АВТОМА́ТНИК, -а, чол.
1. Військовослужбовець, озброєний автоматом; стрілець-автоматник.
2. Робітник, який обслуговує автоматичні верстати або автоматичні лінії на виробництві; верстатник-автоматник.
автоматник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |