автократія

1. Форма державного правління, за якої верховна влада необмежено належить одній особі — автократові; самодержавство, абсолютна монархія.

2. перен. Система управління в організації, колективі, заснована на одноосібній владі керівника, без урахування думки інших; диктаторство, свавілля.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |