автоконтроль

[ɑʋtokontrolʲ] Іменник

Буква:А

Значення

  1. (Психологія) –

    Здатність особи самостійно керувати своєю поведінкою, емоціями та реакціями, звіряючи їх із внутрішніми принципами або соціальними нормами; самоконтроль.

  2. (Техніка) –

    У техніці та технологіях — автоматичне регулювання, перевірка та підтримання заданих параметрів роботи машини, механізму або технологічного процесу за допомогою спеціальних пристроїв і систем без безпосередньої участі людини.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. автоконтроль, р. автоконтролю, д. автоконтролеві, з. автоконтроль, о. автоконтролем, м. автоконтролеві, к. автоконтролю

Більше записів