Значення
- (Психологія) –
Здатність особи самостійно керувати своєю поведінкою, емоціями та реакціями, звіряючи їх із внутрішніми принципами або соціальними нормами; самоконтроль.
- (Техніка) –
У техніці та технологіях — автоматичне регулювання, перевірка та підтримання заданих параметрів роботи машини, механізму або технологічного процесу за допомогою спеціальних пристроїв і систем без безпосередньої участі людини.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. автоконтроль, р. автоконтролю, д. автоконтролеві, з. автоконтроль, о. автоконтролем, м. автоконтролеві, к. автоконтролю