автоколімація

[ɑʋtokolimɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:А

Значення

  1. АВТОКОЛІМА́ЦІЯ, ї, жін., спец. Метод визначення напрямку на джерело світла або на відбиваючий об’єкт, що ґрунтується на суміщенні зображення об’єкта з його власним зображенням, отриманим за допомогою коліматора; застосовується в геодезії, астрономії, оптиці та військовій справі для точного наведення приладів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. автоколімація, р. автоколімації, д. автоколімації, з. автоколімацію, о. автоколімацією, м. автоколімації, к. автоколімаціє

Більше записів