автоклітики

Значення

1. (Лінгвістика) –

   У лінгвістиці та філософії мови — слова або мовні конструкції, які не мають самостійного референційного значення до об’єктів дійсності, а слугують для модифікації, організації або зв’язку інших частин висловлювання, виконуючи синтаксичну або прагматичну функцію (наприклад, сполучники, частки, модальні слова).

2. (Психологія) –

   У поведінковому аналізі та вербальній поведінці Б. Ф. Скіннера — вербальні одиниці (операнти), які функціонують лише у поєднанні з іншими вербальними стимулами, трансформуючи або уточнюючи їхній ефект на слухача, тобто це мовні реакції, що залежать від інших мовних реакцій мовця.

Правопис та відмінювання