Значення
- (Техніка) –
(у фотографії) Ранній кольоровий фотографічний процес, заснований на використанні скляної пластини, покритої шаром картопляного крохмалю, забарвленого у три основні кольори, що дозволяло отримувати єдине кольорове зображення без подальшого складання; перший комерційно доступний метод кольорової фотографії, запатентований братами Люм’єр у 1907 році.
- (Техніка) –
(у мистецтві та техніці) Властивість об’єкта відтворювати кольори автохромним способом або сам результат такого відтворення — кольорове зображення, отримане за допомогою автохромного процесу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. автохромія, р. автохромії, д. автохромії, з. автохромію, о. автохромією, м. автохромії, к. автохроміє