автохромія

[ɑʋtoxromijɑ] Іменник

Буква:А

Значення

  1. (Техніка) –

    (у фотографії) Ранній кольоровий фотографічний процес, заснований на використанні скляної пластини, покритої шаром картопляного крохмалю, забарвленого у три основні кольори, що дозволяло отримувати єдине кольорове зображення без подальшого складання; перший комерційно доступний метод кольорової фотографії, запатентований братами Люм’єр у 1907 році.

  2. (Техніка) –

    (у мистецтві та техніці) Властивість об’єкта відтворювати кольори автохромним способом або сам результат такого відтворення — кольорове зображення, отримане за допомогою автохромного процесу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. автохромія, р. автохромії, д. автохромії, з. автохромію, о. автохромією, м. автохромії, к. автохроміє

Більше записів