автоіонізація

1. (фіз.) Процес самовільної іонізації атомів або молекул речовини, що виникає внаслідок внутрішніх перетворень енергії без зовнішнього впливу, наприклад, при поглинанні фотона з достатньою енергією.

2. (хім.) Специфічний випадок автопротолізу, взаємодія двох однакових молекул розчинника, в результаті якої одна з них віддає протон, а інша його приймає, утворюючи іони (наприклад, у воді: 2H₂O ⇄ H₃O⁺ + OH⁻).

Приклади вживання

Приклад 1:
процес дисоціації води відповідно до теорії Бренстеда протікає за наступним рівнянням Відбувається автоіонізація води. Константа дисоціації води при 2 дорівнює: , де , , – активність йонів , та води .
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”

Частина мови: іменник (однина) |