Значення
- (Фізика) –
(фіз.) Процес самовільної іонізації атомів або молекул речовини, що виникає внаслідок внутрішніх перетворень енергії без зовнішнього впливу, наприклад, при поглинанні фотона з достатньою енергією.
- (Хімія) –
(хім.) Специфічний випадок автопротолізу, взаємодія двох однакових молекул розчинника, в результаті якої одна з них віддає протон, а інша його приймає, утворюючи іони (наприклад, у воді: 2H₂O ⇄ H₃O⁺ + OH⁻).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. автоіонізація, р. автоіонізації, д. автоіонізації, з. автоіонізацію, о. автоіонізацією, м. автоіонізації, к. автоіонізаціє