Значення
- (Біологія) –
(біол.) Властивість клітин, тканин чи організмів пригнічувати власні життєві процеси, функції або розвиток за допомогою специфічних речовин, що виробляються ними самими; самопригнічення.
- (Хімія) –
(біохім., фіз.) Явище уповільнення або зупинки хімічної реакції під дією продуктів цієї ж реакції, що виступають інгібіторами; автогальмування реакції.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. автоінгібування, р. автоінгібування, д. автоінгібуванню, з. автоінгібування, о. автоінгібуванням, м. автоінгібуванні, к. автоінгібування