1. (біол.) Властивість клітин, тканин чи організмів пригнічувати власні життєві процеси, функції або розвиток за допомогою специфічних речовин, що виробляються ними самими; самопригнічення.
2. (біохім., фіз.) Явище уповільнення або зупинки хімічної реакції під дією продуктів цієї ж реакції, що виступають інгібіторами; автогальмування реакції.